?

Log in

Мистецтво, культура, історія і сучасніть місця де живу
Роздуми...
Recent Entries 
29th-Jun-2011 01:04 am - Prato della Valle. Padova. 24.06.2011
mappa d'Italia
В п'ятницю ближче до вечора прогулювався по одній з найбільших площ Європи і почув звук фортепіано.
Коли почав шукати джерело звучання - вийшов на Паоло Занарелла (Paolo Zanarella), який є музикантом, композитором та любителем імпровізацій.
Завдяки своєму спеціально облаштованому фургонові Паоло подорожує та виконує музику у незвичних для цього місцях.

Більше інформації про самого композитора є на його сайті.

Далі - два фото з імпровізованого виступу на Прато делла Валле.






В той же час площа продовжувала жити своїм життям.
далі ще два фотоCollapse )
20th-Jun-2011 09:04 pm - Montegrotto Terme. 20.06.2011 - 20:15
Venezia

Пів години назад чекав потяг, щоб повернутися додому.  
 

На пероні станції, коли потяг вже почав прибувати, підходить до мене чоловік і просить пару монет, щоб купити паніно.


Моя відповідь була подібною до тих відповідей, які зазвичай даю багатьом схожим попрошайкам, яких останнім часом можна зустріти на вулицях стільки, що годі перейти містом.

- Щоб мати гроші - потрібно працювати.

- То я приїхав до вас на північ задля того, щоб ти мені сказав: "Треба працювати"?!


Тільки після цієї його фрази зрозумів, що переді мною стоїть чоловік із півдня Італійської Республіки, хоча зовні і не зовсім схожий.

Після цього полилася добірна лайка південним діалектом з відповідним південним жестикулюванням, що супроводжувала мене аж поки потяг не закрив двері. :)


О, як давно я вже не чув живої наполітанської мови!

Це було прекрасно!!! :)

Чоловік, сам того не бажаючи, покращив мій настрій сьогоднішнього вечора. 
 


UA TOP Bloggers
16th-Jun-2011 06:49 pm - Підслухані діалоги
mappa d'Italia
Вранці біля барної  стійки

П'ю своє каппучіно з шоколадною булкою.
Заходять твоє чоловіків. Той, що зайшов першим одразу ж замовляє три кави. 
Коли була подана кава - третій згадав, що хоче каппучіно, а не каву. 
"Жодної проблеми" - відповів бармен і вилив вже зроблену каву та почав робити каппучіно. 



В супермаркеті в черзі


Дівчина, що стояла переді мною звертається до касира: 
- Я вибирала собі щойно картоплю і коли взяла одні сітку, то ПУМ! вся картопля висипалась на підлогу. Я її позбирала назад в сітку і поклала на полицю, але знайте, що там одна сітка є порваною. 
- Дякую! Зараз я скажу своїй колезі, вона є великим спеціалістом у лікуванні порваних сіток з картоплею. 


UA TOP Bloggers
Україна
Сьогодні двічі особливо пригадалося недавнє перебування в Україні.

Не те що я про Україну згадую рідко, навпаки - робота та обов'язки закликають до іншого. Але мова йде про порівняння.



Коли вранці зайшов на пошту, щоб оплатити піврічний рахунок за воду, то в найближчому поштовому відділенні до мого будинку була невеличка черга. Черга - то й ладно. Поспішати не було куди. Капучіно я вже випив, тепер стоячи в черзі складав подумки плани на день грядущий.

Аж раптом пригадалося недавнє стояння в чергах в Україні.

Не можу ніяк зрозуміти чому люди тиснуться коли в цьому немає жодної потреби?!



Коли купував квиток на одній із залізничних станцій в Україні, то підійшов до тієї, де стояла тільки одна жінка, тобто наступний мав бути я. Перед касами багато людей не було, тому щоби не порушувати приватний простір тієї жінки - став перед касою на відстані чотирьох-п'яти метрів. За якийсь час підійшов молодий хлопець і спробував стати переді мною. Певно, що мій погляд на нього містив частину здивування та обурення. І цілком очевидно, що він це помітив. Тому він і задав мені питання в чемно-нервовому тоні: "Ти шо в черзі?" Я тільки ствердно кивнув головю та підійшов ближе до віконечка каси, роздумуючи, що під час перебування вдома краще не залишати надто багато метрів для приватного простору. Адже в Україні перед касами немає на підлозі жодних ліній, що вказують на цю саму приватність, тому кожен із вчерзістоячих визначає її на власний розсуд. Окей, урок засвоїв.



Інше місто, інша каса.

Тепер біля віконечка каси стою я.

Перед віконечком широкий та великий підвіконник.

В часі розмови із касиром та купівлі квитка до віконечка підходять двоє дівчат і одна з них... кладе свою сумочку на підвіконник продовжуючи далі розмовляти зі своєю подругою.

І це буквально за якихось 40 сантиметрів від віконечка каси!!!

Моєму здивуванню не було меж, але я не знав що сказати.



Ще одне місто, знову інша каса.

Біля віконечка каси немає нікого.

Консультуюсь із касиром, щоб вибрати оптимальний варіант квитка.

За якийсь час чую, що хтось спирається на мій правий лікоть. Обертаюся і бачу вже поважного віку жінку.

Позаду неї немає нікого і простору досить багато, щоб відійти трохи далі і не "лягати" на мене.

Звертаюся до неї і прошу, щоб відійшла трохи і далі і не спиралася на мене.

Краще б я їй нічого не казав. На тій станції була дуже гарна акустика.



І ще про черги в Україні: завжди любуюсь чергами до київських маршруток. Виглядає дуже гарно і культурно.





А тепер про собак.



Буквально годину назад їхав на велосипеді в супермаркет.

По дорозі зустрічалися різні собаки зі своїми господарями. Але жодна з них!!! не пробувала гавкнути в мою сторону.

Велосипедні поїздки по Івано-Франківську видаються неможливими, коли по дорозі трапляються собаки. Вони не те, що гавкають, але, коли не на повідку, біжать тривалий час за велосипедистом, наче бажають в обовязковий спосіб його зупити.

Може це настрій населення передається їхнім чотириногим друзям?



UA TOP Bloggers
12th-Apr-2011 10:41 am - Моторіно. Bologna. 11.04.2011
Venezia
Пригадалася мені вчора одна подія із мого дитинства. Напевне ще із того, коли я не ходив до школи, тому що роки не дозволяли.
Поїхали ми із батьками до родичів в один населений пункт, що знаходиться приблизно за 30 км від Івано-Франківська і звідки є родом мій батько.
І як то зазвичай буває під час таких гостин - кожен із родичів хоче щоб його також уважити та прийти і бодай хоч щось з'їсти чи випити у їхньому гостинному домі.
Закінчивши гостити в одних родичів - був намір піти відвідати інших. Відстань між двома точками була не дуже велика, але й не зовсім маленька: приблизно півтора кілометри. Для мене малого на той час (чотири або п'ять років) це був таки чималий шмат дороги і мої добрі родичі пожаліли мене та вирішили підвезти до наступного пункту на мотоциклі з коляскою. В Італії я таких не бачив, але в Україні свого часу такий винахід цивілізації був популярним.
Побачивши невідомий мені раніше об'єкт, який явно був більшим за мій зріст, а ще почувши як він "гарчить" - я навідріз відмовився у нього сідати. І жодні намагання, прохання та привабливі обіцянки не могли зламати мого спротиву. В результаті тих півторакілометри я пройшов сам, без допомоги всяких там химерних винаходів.

* * * * * * * * * *

Вчора, коли потяг, в якому я сидів, прибував до міста Болонья, знайомий, до якого я їхав, зателефонував та сказав, що чекає мене перед входом до ж/д станції.
Я подумав, що він, як звичайно, чекає мене на автомобілі.
Яке було моє здивування, коли я, вийшовши із станції, помітив його поруч із моторіно із простягнутим до мене захисним шоломом.
Діватись було нікуди і за якихось три хвилини я на моторіно їхав вулицями міста Болонья.

далі - фотоCollapse )
5th-Apr-2011 11:45 am - Вид із вікна
mappa d'Italia
Подорожуючи, є можливість дивитися на світ через різні вікна, з яких відкривається різні краєвиди та панорами: інколи чарівні, інколи не зовсім.

Знаю любителів, які колекціонують різні види із вікна.
Шкодую, що сам не почав робити цього раніше, тому що з часом все воно забувається.

Тому цим записом починаю новий тег в ЖЖ, де будуть зібрані різні види із вікна побачені мною.


На даний момент географічно знаходжуся в місті Orvieto, регіон Umbria і протягом наступних чотирьох днів матиму такий вид із вікна.





UA TOP Bloggers
2nd-Apr-2011 07:54 pm - Літо? Літо-о-о!!!
Venezia
На вулиці вже третій день літня температура.
Після обіду на сонці було 36 градусів за Цельсієм вище нуля.
Ближче до вечора на вулицях міста не те що на велосипеді важко проїхати - пішки складно пройти така тиснява.
Але ночі ще досить холодні - такі от місцеві особливості.

Сьогодні тримав в руках свіжовидрукуваний путівник, перекладений під моєю редакцією.
І хоча не вперше тримаю в руках книгу, яка пахне свіжими фарбами і виданню якої передує клопітка праця - все одно приємно. :)

Вдалої всім неділі!



UA TOP Bloggers
1st-Apr-2011 08:50 pm(no subject)
Venezia
В магазині тканин, власник-єврей сказав, що нам сьогодні пощастило, адже є присутній знавець льняної матерії, за якою ми саме прийшли до цього магазину.

Невисока кругленька жіночка не була схожа на італійку.

Коли спустилися до підвальної кімнати з величезним вибором тканин - почали зі знайомим українською мовою обговорювати мотки запропонованого матеріалу.
Невисока кругленька жіночка дивилася здивовано на нас, а потім питає якою мовою ми розмовляємо, тому що вона ніяк не може зрозуміти.

Коли сказали, що говоримо українською, то вона заговорила до нас російською.
Виявилося, що вона із Молдавії.

Однак коли мова зайшла про практичні речі стосовно пошиття та догляду за тканиною - російською нам забракло термінології, тому знову перейшли на італійську.



UA TOP Bloggers
Venezia
Під час поїздки до центральної Італії цього тижня практично у всіх музеях траплялися картини із зображеннями ангелів.
Пік ангельських зображень був вчора, коли заїхали пообідати до Республіки Сан Маріно.
Зображення ангелів художниці Anna Corsini є настільки симпатичними, що не можу ними не поділитися.

Всі зображення взяті зі сайту авторки.
На сайті ангелів є ще більше. :)


Ангел охоронець
ще ангелиCollapse )
This page was loaded Feb 28th 2017, 3:08 am GMT.